Самоаналіз роботи

Розвиток творчих здібностей учнів шляхом впровадження інформаційних технологій та інтерактивних методів навчання на уроках музичного мистецтва

Музика чинить на дітей сприятливий вплив,

і чим раніше вони почнуть відчувати його

на собі, тим краще для них.

                                                  В.Г. Бєлінський

Формування музичної культури школярів є головним завданням сучас­ної музичної педагогіки. Учитель має розвинути чутливість і потяг дітей до музики, ввести їх у світ добра й краси, відкрити в музиці животворне джерело людських почуттів і переживань, навчити захоплюватися неповторністю музичних творів.

Слід прагнути до єдності музики як способу пізнання світу і музики як предмета пізнання. Якщо така єдність відсутня, то музика стає дисципліною, що вивчається так само, як хімія, математика, географія тощо.

Музика має сприйматися як живе й захоплююче мистецтво, тому таким же живим і захоплюючим має бути навчання. Якщо вчитель приходить на урок з бажанням, разом з учнями відчути радість спілкування з музикою, то цим він налаштовує на такий лад і дітей.

Ефективність музичного навчання і виховання значною мірою залежить від особистості вчителя, його світогляду і професійної підготовки, педагогічного таланту і майстерності, багатства інтелекту і душевної чуйності, громадянської позиції.

На сучасному етапі все більше уваги приділяється пошуку перспективних підходів до вирішення проблеми гуманізації процесу виховання, стимулювання пізнавальної активності учнів, накопиченню досвіду їхньої творчої діяльності. У реалізації цього складного процесу важлива роль належить мистецтву, що допомагає дітям глибше пізнати себе, свій внутрішній світ, спонукає до самовдосконалення.

У майбутньому, на мій погляд, роль художньо-естетичних факторів розвитку особистості має значно зрости. Мистецтво з його чи не наймогутнішою силою емоційного впливу на свідомість і підсвідомість людини має розглядатися не тільки як джерело художнього виховання, формування емоційно-естетичної культури, що є надзвичайно важливим, а також і як універсальний механізм розвитку її творчих здібностей.

Одним із найважливіших завдань сучасної школи є формування творчої, мислячої особистості. Головною метою школи, як зазначено в Концепції загальної середньої освіти, є створення сприятливих умов для розвитку творчого потенціалу та таких індивідуальних здібностей особистості, які забезпечать їй досягнення життєвого успіху. Тому зараз все більше уваги приділяється питанням творчого розвитку дітей, де головним завданням виступає розвиток їх творчих здібностей засобами мистецтва, зокрема музичного.

Головним завданням реформування освіти поставленим у державній національній програмі є запровадження  в навчально-виховній роботі нових педагогічних інноваційних технологій. Музична освіта, яка заснована на новітніх педагогічних технологіях, виступає основою творчого розвитку духовної культури особистості. Пошук нових ідей, нових шляхів спонукає звернути увагу на використання у практиці викладання музики інноваційних технологій.

Музичне мистецтво відкривається перед дитиною як процес становлення художнього образу через різні форми художнього втілення (літературні, музичні, образотворчі). Іде опора на виявлення життєвих зв'язків музики. Урок музики стає не просто уроком розвитку сенсорних музичних здібностей, а уроком мистецтва, коли розвиваються всі психічні процеси: сприйняття, мислення, пам'ять, увага й, зокрема, музичні здібності: тембровий слух, відчуття ритму, музичне мислення і т.д.

Кажучи про вдосконалення педагогічних технологій, я маю на увазі передусім інформаційні технології, тобто технології, що несуть у своїй основі максимальну кількість інформації.

Інформаційні технології дозволяють по-новому, комплексно використовувати на уроках музики текстову, звукову, графічну й відеоінформацію – створюється новий мультимедійний контент. На уроках музики гармонійно поєднуються знання комп’ютерної грамоти з музикою, образотворчим мистецтвом, літературою, і, як результат цього поєднання, створюється нова якість сучасного інтегрованого уроку.

Використання інформаційних технологій дає змогу залучати дітей до:

- створення творчих робіт;

- пошукової роботи під час вивчення народної творчості, української музичної культури, творчості композиторів світу;

- оформлення результатів роботи у вигляді різних проектів за певними темами.

Велику допомогу на уроках музичного мистецтва надають музичні енциклопедії.

Синемафонія – це  новий жанр сучасного мистецтва, у якому музика симфонічного твору супроводжується відеозображенням.

Працюючи за інноваційними технологіями особливу увагу я намагаюсь приділяти інтерактивному навчанню. Використовую  інтерактивні методи  навчання: «Мікрофон», «Ланцюжок», «Коло», «Аукціон», «Мозковий штурм», «Гронування», «Чистий аркуш», «Дерево знань», «Асоціативний кущ», «Навчаючи – вчуся».

У своїй роботі я  використовую різноманітні творчі завдання, казкові сюжети, музично-дидактичні ігри, театралізовані ігри.

З усієї різноманітності ігор на уроках музики доцільними є ігри музично-дидактичні, сюжетно-рольові та проблемно-моделюючі.

Я використовую ігри-загадки, ігри-змагання, які  сприяють засвоєнню, закріпленню знань, оволодінню способами пізнавальної діяльності, сприяють формуванню в дітей навичок музичного сприймання, вмінню розрізняти висоту, тембр, силу і тривалість звуку, планомірно розвивають висотний, динамічний, ритмічний і тембровий слух.

Ігри “Голосно-тихо”, “Швидко-повільно”, “Вгору-вниз”, “Луна”, “Дзеркало”, “Веселі діалоги”, музичні “Хрестики – нулики”.

Ці  ігри доцільно проводити під час ознайомлення дітей з елементами музичної грамоти, організації процесу спостереження за розвитком музики, розширення емоційного, інтонаційного досвіду, лексичного запасу.

Для закріплення мистецьких понять та термінів наприкінці вивчення теми проводимо ігри: «Кращі знавці мистецтв», «Поле чудес». Такі ігрові форми проведення підсумкового оцінювання включають  перевірку не лише спеціальних вузько предметних, й загально-художніх компетентностей для з’ясування рівнів художнього мислення учнів.

Щоб розвивати творчі здібності учнів, поступово та систематично включати їх у самостійну пізнавальну діяльність та  забезпечити співпрацю між учнями і вчителем я використовую у своїй практиці нестандартні уроки:

- Урок – вікторина

- Урок – концерт

- Урок – інтерв’ю

- Урок – конкурс

- Урок – дискусія

- Урок – захист

- Урок – подорож

- Урок – КВК

Основна форма організації музичного виховання у школі - урок музики. Серед предметів естетичного циклу саме цей урок стимулює до творчої діяльності, сприяє формуванню пізнавальних та емоційно-мотиваційних функцій, розвитку творчого мислення, здібностей, а також позитивних якостей характеру(систематичності, працьовитості, наполегливості у досягненні мети).

Розвивати творчість – означає виховувати у дітей інтерес до знань, виявляти їх нахили, самостійність у навчанні. Учень добре вчиться лише тоді, коли він переживає успіх, хоча б невеликий.

Тому головним завданням вчителя я вважаю пробудити чи розвинути в дитині творчість, допомогти учневі знайти себе в житті, за словами Ф.М.Достоєвського: «відкрити в собі людину».

Тому і своїм педагогічним кредом я обрала: "Музику треба не викладати, а вкладати серцем у душі дитячі".

У розв’язані задач творчого розвитку учнів велику користь приносять сучасні технічні засоби і новітні технології, такі, наприклад, як комп’ютер і засоби мультимедіа. Впровадження технічних засобів в освітню сферу стало особливо актуальною у наші дні.

Вважаю використання ІКТ у сучасній освіті як один із необхідних засобів професійної діяльності вчителя.

На уроках музичного мистецтва я застосовую сучасні інформаційні технології: мультимедійні навчальні програми з музичного мистецтва, ресурси глобальної мережі Інтернет. Застосування ІКТ на уроках музичного мистецтва сприяє всебічному і гармонійному розвитку особистості дитини, насамперед розвитку її творчих здібностей.

Інтегруючи уроки музичного мистецтва з комп’ютерними технологіями дозволило мені зробити уроки більш цікавими, якісними, яскравими, візуальними, творчими.

Комп’ютер перестає бути джерелом інформації, а стає організатором навчально – пізнавальної діяльності школярів.

Позитивні моменти роботи учнів з комп’ютером:

♦ підвищення інтересу й загальної мотивації навчання завдяки новим формам роботи і причетності до пріоритетного напрямку науково-технічного прогресу;

♦ індивідуальність навчання: кожен працює в режимі, який його задовольняє;

♦ об'єктивність контролювання;

●суттєва активізація навчання завдяки найширшому використанню привабливих і швидкозмінних форм подання інформації, змагання учнів з машиною та самих з собою, прагнення отримати вищу оцінку;

● розширення інформаційного і тестового "репертуарів"; посилення доступу учнів до "банків інформації", можливість оперативно отримувати необхідні дані у достатньому обсязі.

Запровадження в навчальний процес сучасних інформаційних технологій відкриває нові шляхи й надає широкі можливості для подальшого загального та професійного навчання, всебічної активізації творчих, пошукових, особистісно зорієнтованих форм організації навчання.

Сучасні комп’ютерні технології у мистецькій освіті учнів базуються на ідеї їх інтеграції з традиційними навчальними методиками.

Педагогічний досвід показує, що використання інформаційних технологій на уроках музики сприяє всебічному і гармонійному розвитку особистості дитини, насамперед всебічного розвитку природних, творчих здібностей учнів, а саме:

·   фантазії і художньої уяви;

·   асоціативного сприйняття і мислення на основі художнього і музичного матеріалів;

·   розуміння поняття ритму в природі і мистецтві;

·   відчуття простору, форми, контрасту, динаміки, кольорової палітри.

Використання комп’ютера на уроці створює можливості для розвитку зорової пам’яті, фантазії, формування у дітей естетично-гармонійного світосприйняття.

Сучасні інформаційні технології сприяють засвоєнню знань на основі моделі навчальної комунікації «учитель – комп’ютер - учень», що є ще одним дидактичним засобом організації навчального процесу, підтверджує необхідність вивчення мистецьких дисциплін за допомогою методів алгоритмізації навчальних дій та інтеграції каналів передавання інформації, порядку навчальних дій на основі наочно-ілюстративної системи знань засобами технології мультимедіа. Цей підхід є надзвичайно ефективним у підготовці та проведенні уроків музики.

Використання інформаційних технологій дозволяє залучити учнів до такої діяльності:

·    створення творчих робіт;

·     пошукової роботи під час вивчення народної творчості, української музичної культури, творчості композиторів світу тощо;

·    оформлення результатів проектів за певними темами.

Одержання та опрацювання учнями різноманітної музичної інформації через Інтернет стає поширеним напрямом розвитку їх пізнавального інтересу  до музики, а також однією із форм вивчення світового музичного мистецтва. Завдання для пошуку в Інтернеті є такими: прочитання статей, текстів, художніх творів, прослуховування музичних фрагментів. Мета такої роботи з учнями полягає в наступному: прослідкувати, в який спосіб мережа може сприяти розвитку дитячої уяви, і захопити школярів бажанням знаходити, працювати і насолоджуватися музичними творами.  Використання інформаційних технологій сприяє закріпленню інтегрованих знань та формуванню вмінь, набутих на уроках музики, образотворчого мистецтва, літератури, які надихають на створення власного творчого  доробку, дозволяють учителю музики контролювати художньо-творчий розвиток учня, формувати спеціалізовані  знання у процесі виховання особистості в музиці, реалізувати можливості сучасних засобів навчання.

Працюючи над розвитком творчих здібностей учнів, на уроках музичного мистецтва я використовую різні методи, що є актуальними в системі мистецької освіти: метод розповіді та бесіди, метод наочності, ігровий метод, метод порівняння і зіставлення, метод узагальнення, метод забігання наперед і повернення до вивченого матеріалу.

У своїй роботі застосовую різні форми навчання: індивідуальну роботу, роботу в групах, колективну роботу, роботу в парах.

Працюючи за інноваційними технологіями особливу увагу я намагаюсь приділяти інтерактивному навчанню. Використовую інтерактивні методи навчання: «Мікрофон», «Ланцюжок», «Коло», «Аукціон», «Асоціативний кущ», «Навчаючи – вчуся».

У ході інтерактивного навчання учні вчаться робити вибір, шукати і аналізувати інформацію, захищати свою точку зору, добирати найбільш переконливі аргументи. При цьому навчальний процес відбувається за умов постійної, активної взаємодії всіх учнів, вони обмінюються думками, ідеями, пропозиціями.

Інтерактивні методи навчання сприяють формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співпраці та більш високому рівню засвоєння матеріалу учнями. Урок музики має велику силу впливу на внутрішній і духовний світ учнів, пробуджує інтерес до музики, необхідність спілкуватися з нею. Одним із шляхів розвитку творчої особистості учнів, їхньої креативності я вважаю творчу музичну діяльність, яка має пронизувати усі види музичної діяльності школярів та є якісним показником творчого самовираження.

У виконавській діяльності інтенсивно розвиваються музичні творчі здібності учнів, розширюються можливості активного сприймання музики. На кожному уроці я навчаю дітей уважно слухати музику, спостерігати за інтонаційним розвитком музики, інтерпретувати інтонаційно – образний зміст прослуханих творів у процесі колективних обговорень і дискусій, споглядати твори різних видів мистецтв, аналізувати музичні та художні образи, розуміти мову мистецтв, пояснюю що різні види мистецтва тісно пов’язані з життям людини, виховую інтерес до вивчення мистецтва, формую естетичні смаки.

Одним із провідних видів діяльності на уроці музичного мистецтва вважаю вокальну діяльність. Поступово на кожному уроці я розвиваю в учнів музичний слух, музичну пам’ять, почуття ритму, творчу уяву, фантазію, вокально-хорові навички, вміння і знання мистецтва.

Все це дозволяє вивести сучасний урок музичного мистецтва на якісно новий рівень; підвищувати статус вчителя; впроваджувати в навчальний процес комп’ютерні та інформаційні технології; розширювати можливості ілюстративного супроводу уроку; використовувати різні форми навчання та види діяльності в межах одного уроку; ефективно організовувати контроль знань, вмінь та навичок учнів; полегшувати та вдосконалювати розробку творчих робіт та проектів.  Я постійно намагаюся підвищувати свій методичний і теоретичний рівень відвідуючи відкриті уроки колег та сама проводжу відкриті уроки та заходи.

Підводячи підсумок хочу зазначити, що мистецтво з його унікальними можливостями цілісного впливу на особистість виступає не тільки джерелом естетичного виховання, а й універсальним засобом творчого розвитку дитини. Викликані ним естетичні почуття мають цілющу перетворювальну силу, бо вони постають у результаті вільної творчої фантазії.

А місія вчителя музики – бути наставником у духовному й творчому спілкуванні дітей з музичним мистецтвом.

“Розвиток  художньо-естетичних смаків

учнів на уроках музики та художньої культури шляхом впровадження гуманізації навчання та інтерактивних методів».

 Одним із найважливіших завдань сучасної школи є формування творчої,  мислячої особистості.  В наш час все більше уваги приділяється питанням  творчого розвитку дітей, де головним завданням виступає розвиток їх творчих

здібностей засобами мистецтва, зокрема музичного.

   Музичне мистецтво — один із різновидів творчо-естетичної діяльності  людини.  У  виконавській музичній  діяльності інтенсивно  розвиваються  музичні  творчі  здібності учнів,  розширюються  можливості  активного  сприймання  музики.

 Музика є мовою серця, найніжніших почуттів, світу емоцій людини.

    В.О. Сухомлинський писав, що ″пізнання світу почуттів неможливе без  розуміння і переживання музики, без глибокої духовної потреби слухати її й діставати насолоду від неї.  Без музики важко переконати людину, яка вступає у світ у тому, що людина прекрасна, а це переконання, по суті є основою емоційної, естетичної, моральної культури″.

На важливості творчого розвитку учнів у навчальному процесі наголошували

відомі педагоги  К. Ушинський, А. Макаренко, В.О.Сухомлинський. У своїх працях вони обумовлювали головні засоби залучення дітей до  художньої творчості, вивчали можливості окремих навчальних дисциплін в  організації творчої діяльності.

Тому своїм проблемним питанням я обрала “Розвиток  художньо-естетичних смаків учнів на уроках музики та художньої культури шляхом впровадження гуманізації навчання та інтерактивних методів».

У сучасних умовах гуманізації й демократизації навчального процесу  актуальні дидактичні заповіді  Василя Олександровича Сухомлинського. В його книзі  “Сто порад учителю він писав: “Немає абстрактного учня. Мистецтво й майстерність навчання і виховання полягає в тому, щоб розкривати сили й можливості кожної дитини, дати їй радість успіху в розумовій праці...”.

Важливий внесок у розвиток науки про здібності зробив психолог              Б.Теплов. Він стверджував, що творча діяльність здатна перетворюючи впливати на особистість дитини. Творча здібність названа автором здатністю до самовираження. Це природна здібність, яку можна розвивати.                   

Творчість розвиває дитячу схильність до свободи і відкриттів, до пригод і оригінального вираження. Саме тому, всі аспекти навчання і виховання повинні

бути спрямовані на розкриття обдарованості кожної дитини та розвиток творчої

особистості.

У своїй роботі впроваджую передовий педагогічний досвід багатьох вчителів: 

Л.М. Масол, О.В.Гайдамака, Л.С.Аристова, Ж.С.Марчук.

    В умовах інтегрованого навчання ефективніше відбувається взаємопроникнення й систематизація знань учнів, розвиток їх творчих здібностей і гнучкого мислення. Таким чином, формується особистість з новими властивостями. В українській науці започатковано дослідження філософії інтегративної освіти, її дидактичних і психологічних засад.    

Зокрема, українськими дослідниками Л.Масол, О.Гайдамакою, Є.Бєлкіною,

О.Просіною доведено, що мистецька освіта й виховання мають базуватися на принципі взаємодії різних видів мистецтв, а саме музичного, візуального, театрального та кіномистецтва.

Розвивати творчість – означає виховувати у дітей інтерес до знань, виявляти їх нахили, самостійність у навчанні. Учень добре вчиться лише тоді, коли він переживає успіх, хоча б невеликий.

    Тому головним завданням вчителя я вважаю  пробудити чи розвинути в дитині творчість, допомогти учневі знайти себе в житті, за словами  Ф.М.Достоєвського: «відкрити в собі людину». 

  Своїм педагогічним кредо я обрала: “Відкрити в кожній дитині душу  творця, дати їй  змогу пробудитися і розквітнути!”

   У розв’язані задач творчого розвитку учнів  велику користь приносять сучасні

технічні засоби і новітні технології, такі, наприклад, як комп’ютер і засоби  мультимедіа.  Впровадження технічних  засобів в освітню сферу стало особливо

актуальною у наші  дні.

 Вважаю  використання ІКТ у сучасній освіті як один із необхідних засобів професійної діяльності вчителя. 

      На уроках музичного мистецтва та художньої культури я застосовую сучасні інформаційні технології: мультимедійні навчальні програми з  музичного мистецтва і художньої культури, електронні музичні енциклопедії, сучасні універсальні енциклопедії Кирила і Мефодія, ресурси глобальної мережі Інтернет.

 Застосування ІКТ  на уроках  музичного мистецтва та художньої культури

сприяє всебічному і гармонійному розвитку особистості дитини, насамперед  розвитку її творчих здібностей та дозволяє :

● підвищувати продуктивність уроку;

● підвищувати якість рівня використання наочності на уроці;

● об’єктивно та своєчасно проводити контроль та підведення підсумків;

●  дозволяє залучити учнів до створення творчих робіт;

● підвищувати  пошук інформації з найрізноманітніших джерел;

● розвивати самостійне мислення.

  Інтегруючи уроки музичного мистецтва  та художньої культури з  комп’ютерними технологіями  дозволило мені зробити уроки більш цікавими,

якісними, яскравими, візуальними, творчими.  Комп’ютер перестає бути джерелом інформації, а стає організатором  навчально - пізнавальної діяльності школярів. 

 Позитивні моменти роботи учнів з комп’ютером:

     ♦ підвищення інтересу й загальної мотивації навчання завдяки новим формам роботи і причетності до пріоритетного напрямку науково-технічного прогресу;

♦ індивідуальність навчання: кожен працює в режимі, який його задовольняє;

♦ об'єктивність контролювання;

● суттєва  активізація  навчання  завдяки  найширшому  використанню привабливих  і  швидкозмінних  форм  подання  інформації,  змагання  учнів  з машиною та самих з собою, прагнення отримати вищу оцінку;

● розширення інформаційного і тестового "репертуарів"; посилення доступу учнів до "банків інформації", можливість оперативно отримувати необхідні дані у достатньому обсязі.

  Використання комп'ютерних технологій допомагають мені збагатити навчальний кабінет  змістовними матеріалами на  електронних носіях, систематизувати методичний та дидактичний фонд кабінету.

Працюючи над розвитком творчих здібностей учнів, на  уроках  музичного

мистецтва і  художньої культури я використовую різні методи, що є актуальними в системі мистецької освіти: метод розповіді та бесіди, метод наочності, ігровий метод, метод порівняння і зіставлення, метод узагальнення, метод «зруйнування», метод «емоційного заряду», метод художньо-педагогічної драматургії,  метод забігання наперед і повернення до вивченого матеріалу.

У своїй роботі  застосовую різні форми навчання: індивідуальну роботу,  роботу в групах, колективну роботу, роботу в парах.

Працюючи за інноваційними технологіями особливу увагу я намагаюсь приділяти інтерактивному навчанню. Використовую  інтерактивні методи  навчання: «Мікрофон», «Ланцюжок», «Коло», «Аукціон», «Мозковий штурм», «Гронування», «Чистий аркуш», «Дерево знань», «Асоціативний кущ», «Навчаючи – вчуся».   

“Мозковий штурм”  – це ефективний метод колективного обговорення, пошук рішень шляхом вільного висловлювання думок цих учасників. Шляхом “мозкового штурму” всього за декілька хвилин можна отримати десятки ідей. На уроці називаю тему дискусії і запрошую учнів взяти участь в її обговоренні шляхом “штурму”.

Я намагаюся уникати “закритих” питань, на які можна однозначно відповісти “так” чи “ні”, ставлю запитання закриті, які починаються з “як”, “чому”, заохочую учнів висловлювати свої ідеї, почуття.

Дуже важливо на уроках залучати до роботи всіх учнів. У цьому мені допомагають такі методи, як «Коло», «Ланцюжок» та «Мікрофон».

Робота в малих групах корисна для формування навичок участі в дискусії. Більшості учнів легше висловитися в невеличкій групі, до того ж цей метод дає можливість заощадити час, бо відповідає потребам  вислуховувати кожну дитину у великій групі.

“Навчаючи – вчуся”. Цей метод надає учням можливість взяти участь у навчанні та передачі своїх знань іншим.

Метод “Прес” використовую у випадках, коли виникають суперечливі думки з

певної проблеми і потрібно зайняти й аргументувати чітко визначену позицію щодо суспільної проблеми, яка обговорюється.

  Метод “Гронування”, “Асоціативний кущ”  використовую  на різних типах уроків, залежно від мети застосування методу. Пропоную учням утворити асоціативний кущ або інформативне гроно. Ці методи використовую  під час вивчення будь-якої теми. Він сприяє розвитку логічного мислення, творчої уяви школярів.

   З метою опрацювання значного обсягу інформації за короткий проміжок часу використовую метод “Ажурна пилка”.

   Для розвитку навичок пильно споглядати картини, вміння занурюватися у музичний твір і уявляти художній образ твору, відчувати епоху, в якій написаний твір, на уроках музики та художньої культури  використовую фасилітовану дискусію.

Важливою ознакою даної технології є відсутність додаткової інформації про авторів творів, час їх створення та художні засоби. За допомогою фасилітованої

дискусії учні точніше відчувають настрій, вчаться самостійно інтерпретувати мистецькі твори, удосконалюють і збагачують словниковий запас. Отже, вчитель має можливість формувати в школярів поліхудожній образ світу.

У ході інтерактивного навчання  учні вчаться робити вибір, шукати і аналізувати інформацію, захищати свою точку зору, добирати найбільш переконливі аргументи.  При цьому навчальний процес відбувається за умов постійної, активної взаємодії всіх учнів, вони  обмінюються думками, ідеями, пропозиціями.

 Інтерактивні методи навчання сприяють формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співпраці  та більш високому рівню засвоєння матеріалу учнями.

         Кредо інтерактивного навчання:

    “ Те, що я чую, я забуваю.

    Те , що я бачу й чую, я трохи пам'ятаю.

    Те, що я  чую,  бачу  й обговорюю - я починаю розуміти.

     Коли я чую, бачу, обговорю й роблю – я здобуваю знання. 

     Коли я передаю знання іншим, я стаю майстом”.

Правила інтерактивного навчання  для учнів.

        Кожна думка важлива.

        Не бійся висловитися!

        Ми всі – партнери!

        Обговорюємо сказане, а не людину!

        Обдумав, сформулював, висловив!

        Говори чітко, ясно, красиво!

        Вислухав, висловився, вислухав!

        Тільки обґрунтовані докази!

        Вмій погодитися і не погодитися!

        Важлива кожна роль.

 У своїй роботі я  використовую різноманітні творчі завдання, казкові сюжети,

музично-дидактичні ігри, театралізовані ігри.

З усієї різноманітності ігор на уроках музики доцільними є ігри музично-дидактичні, сюжетно-рольові та проблемно-моделюючі.

Я використовую ігри-загадки, ігри-змагання, які  сприяють засвоєнню, закріпленню знань, оволодінню способами пізнавальної діяльності, сприяють формуванню в дітей навичок музичного сприймання, вмінню розрізняти висоту, тембр, силу і тривалість звуку, планомірно розвивають висотний, динамічний, ритмічний і тембровий слух.

 Ігри “Голосно-тихо”, “Швидко-повільно”, “Вгору-вниз”, “Луна”, “Дзеркало”, “Веселі діалоги”, музикальні “хрестики – нулики” . Ці  ігри доцільно проводити під час ознайомлення дітей з елементами музичної грамоти, організації процесу спостереження за розвитком музики, розширення емоційного, інтонаційного досвіду, лексичного запасу.

Для закріплення мистецьких понять та термінів наприкінці вивчення теми проводимо ігри: «Кращі знавці мистецтв», «Поле чудес». Такі ігрові форми проведення підсумкового оцінювання включають  перевірку не лише спеціальних вузько предметних, й загально-художніх компетентностей для з’ясування рівнів художнього мислення учнів.

«Духовне життя дитини - писав В.Сухомлинський, - повноцінне лише тоді, коли вона живе у світі гри, казки, музики, фантазії, творчості. Без цього вона - засушена квітка».

На уроках музичного мистецтва та художньої культури  застосовую театральні інсенізації. 

     У своїй педагогічній діяльності застосовую активні форми навчання, які реалізовую шляхом: 

1. проведення нестандартних уроків

2. вирішення проблемних ситуацій

3. міжпредметні зв’язки на уроках

4. предметні тижні

5. метод проектів.

 Уроки музики та художньої культури проведені нетрадиційно, стимулюють творчість учителя й учнів, створюють сприятливі умови для спільної співпраці. Сповнені яскравих вражень, невимушеного спілкування, демократичні за своєю суттю, такі уроки допомагають зацікавити учнів музикою, внести певні емоції в міжособисті стосунки в класі. Нестандартна типологія уроків допомагає створити позитивну мотивацію навчальної діяльності, що надзвичайно важлива в роботі з школярами.

Зміст уроку музичного мистецтва та художньої культури починається з виникнення своєрідного задуму, постановки мети, пошуку нестандартних способів реалізації драматургії уроку. На початку кожного уроку я ставлю перед учнями проблемне питання, яке ми спільно вирішуємо. Такий підхід  впливає на процес розвитку творчих здібностей  дітей.

      На уроках  завжди прагну установити  міжпредметні  та міжмистецькі зв’язки, що допомагають сформувати в учнів цілісну систему знань про мистецтво:

1. літературні твори (прислів’я, приказки, заклички, вірші, загадки, сюжети літературних творів, біографічні відомості з життя композиторів, музикантів, художників, скульпторів, архітекторів);

2. твори образотворчого мистецтва (ілюстрації живопису, архітектури, скульптури, графіки, дизайну, фотографії);

3. твори народного декоративно – ужиткового мистецтва;

4. матеріали про побут і звичаї народу;

5. географічні  відомості про фольклорні регіони України, країни світу;

6. історичні факти, відображені у музиці та інших видах мистецтва, історію створення творів мистецтва, історію виникнення мистецьких епох.

     Протягом  кожного  навчального  року  у  нашій  школі  проходять  предметні тижні. Під час проведення тижня музичного мистецтва і художньої культури я  намагаюся  залучати  до  творчої  діяльності  всі  класи,  в  яких  викладаю   предмети.

    Використання інформаційних технологій дозволяє залучити учнів до такої діяльності: створення творчих робіт; пошукової роботи під час вивчення творчості композиторів, народної творчості, української музичної культури,   оформлення результатів своїх досліджень у вигляді методу  інтерактивної  художньо-педагогічної технології - методу проектів (інформаційний, дослідницький, творчий, ігровий або рольовий). 

Метод  проектів  використовую при організації навчання в парах, трійках, малих і великих групах,  де  я  виступаю організатором і координатором творчої  та  пізнавальної  активності  учнів.

   Особливо зручною вона є під час подання нового матеріалу та  у процесі захисту обраних проектів.

Урок музики має велику силу впливу на внутрішній і духовний світ учнів, пробуджує інтерес до музики, необхідність спілкуватися з нею.

Одним  із  шляхів  розвитку творчої  особистості  учнів,  їхньої  креативності  я вважаю творчу  музичну  діяльність,  яка має пронизувати  усі  види музичної 

діяльності  школярів  та  є  якісним  показником творчого  самовираження.

 У  виконавській  діяльності інтенсивно  розвиваються музичні  творчі  здібності учнів,  розширюються  можливості  активного сприймання  музики.              

На кожному уроці я навчаю дітей  уважно слухати музику, спостерігати за інтонаційним розвитком музики, інтерпретувати інтонаційно – образний  зміст прослуханих творів у процесі колективних обговорень і дискусій, споглядати твори різних видів мистецтв, аналізувати музичні та художні  образи, розуміти  мову  мистецтв, пояснюю що різні види мистецтва тісно пов’язані з життям людини, виховую інтерес до вивчення мистецтва, формую естетичні смаки.

Одним із провідних видів діяльності на уроці музичного мистецтва вважаю вокально-хорову діяльність. Для успішного вокального виховання учнів застосовую різноманітні прийоми, керуюсь принципом особистісно орієнтованого навчання.

Для цього періодично прослуховую  учнів з метою перевірки стану співацьких голосів та динаміки їх розвитку. Розробляю індивідуальні завдання дітям, які пасивно ставляться до співу, наприклад: прослухати мелодію і намалювати її «напрямок» у повітрі; впізнати пісню за ритмом або мелодією; слухаючи пісню у виконанні вчителя, співати її про себе тощо.  Дітей, які співають фальшиво, завжди розміщую  поруч з тими, хто чисто інтонує. У роботі з дітьми використовую співацькі завдання, складені з урахуванням примарної зони, зокрема: повторення співу птаха, виконаний учителем; здійснення приспівувань окремих звуків про себе на склади «го», «ля»; використання прийомів атаки звуків верхнього регістру для того, щоб виключити перенесення низького розмовного голосу у спів.

   Дуже важливим є розвиток навичок правильного співацького дихання у дітей. Тому у своїй роботі я звертаюся до різних видів «Дихальної системи О.Ємельянова»,  яка дає можливість в ігровій формі привчати дітей до глибокого, активного співацького дихання.

Поступово на кожному уроці я розвиваю в учнів музичний слух,  музичну пам’ять, почуття ритму, творчу уяву, фантазію, вокально-хорові навички, вміння і знання  мистецтва.

    Кожне домашнє завдання має на меті слухання музики за власним вибором учнів та визначення її образного змісту, привертаючи  увагу  до стильової й епохальної належності.

З метою розвитку самоосвіти учнів використовую метод пошукової діяльності. Клас ділиться на три  пошукові групи «Музиканти», «Художники, «Історики». Повідомляю учням деталі наступного уроку і пропоную знайти інформацію за пропонованою темою. Таким чином стимулюється процес художнього пізнання з позиції «Ми», розвиваються допитливість та самовдосконалення.

   Самостійну роботу учнів з музичного мистецтва і художньої культури організовую у вигляді коротких творчих повідомлень, рефератів, презентацій.  Такий підхід викликає зацікавлення учнів до предметів  і  до вивчення  тем,  сприяє кращому їх засвоєнню. 

На допомогу учням зібрано бібліотеку.  Для мене як учителя дуже важливо, щоб знання, здобуті учнями на моїх уроках, знайшли застосування в житті.

 Я постійно  намагаюся підвищувати  свій методичний і теоретичний рівень.